Дата народження 29 листопада 1959 (57 років)
Місце народження Щирець
Національність українка
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Мова творів українська
Рід діяльності перекладачка
Роки активності: від 1978
Жанр прозові твори

Ната́лія Ром́анівна Іваничу́к (*29 листопада 1959, Щирець) — українська перекладачка, член Національної спілки письменників України. Перекладає з норвезької, німецької та шведської мов.
Народилася в сім'ї видатного історичного романіста Романа Іваничука.

Народилася 29 листопада 1959 р. у Щирці Пустомитівського району Львівської області. З 1961 р. мешкає у Львові. Закінчила Львівський державний (нині — національний) університет ім. Івана Франка за спеціальністю германська філологія (1982). Навчалася у Норвезькій фундації перекладачів (Norwegian Translators Fund) (2001) і була учасницею літніх шкіл в норвезькому Університеті Осло (1998), Українського Вільного університету в Мюнхені (1992, 1993, 1994).
Після здобуття вищої освіти працювала викладачем німецької мови на кафедрі іноземних мов Львівського медичного університету ім. Данила Галицького (1982–1992) та викладачем німецької мови та літератури у Львівському педагогічному коледжі (1989–1992), науковим співробітником Науково-дослідного центру періодики Львівської наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника (нині — Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника) (1992–1996), перекладачем у львівських видавництвах «Літопис» та «Місіонер» (1996–1997), викладачем німецької та норвезької мов Львівського національного університету ім. Івана Франка (1997–2002) та аташе з питань преси і культури Посольства України в Фінляндії (2002–2004). Нині продовжує роботу у Львівському національному університеті ім. Івана Франка, викладаючи на факультеті міжнародних відносин німецьку та норвезькі мови.
У 1997 р. заснувала і стала директором Центру країн північної Європи (Nordic Center) у цьому ж університеті (1997–2002) та засновницею і головою Центру Програми «Балтійський університет» в Україні (BUP Programme Center Ukraine) (1997–2002).

Художні переклади Н. Іваничук вирізняються мовним багатством та глибоким відтворенням духу творів зарубіжних письменників. Вона органічно вводить в українську культуру сучасних актуальних авторів та їхні оригінальні твори, розширюючи знання українського читача про європейську літературу та європейський світ. Дебютувала 1978 р. поетичними перекладами з норвезької мови Б. Б'єрнсона та Г. Ібсена у збірці «Передчуття» (К.: «Веселка»). У її перекладі вийшли окремими виданнями такі книги:

з німецької[ред. • ред. код]
Е. Цельнер «Історія Австрії» (ІХ розділ «Епоха Франца Йосифа і кінець монархії (1848–1918)» (Л.: Літопис, 2000);
Леопольд фон Захер-Мазох «Вибрані твори» (Л.: Літопис, 2001: один з перекладачів) та «Венера в хутрі: Повісті» (Л.: Піраміда, 2008);
Макс Крузе «Урмель із криги» (Л.: Видавництво Старого Лева, 2006), ISBN 966290901Х;
Макс Крузе «Урмель пірнає у море» (Л.: Видавництво Старого Лева, 2007), ISBN 9789662909104;
Макс Крузе «Урмель летить у космос» (Л.: Видавництво Старого Лева, 2007), ISBN 9789662909098;
Б. Шефер «Пес на ім'я Мані, або Абетка грошей» (Л.:Видавництво Старого Лева, 2008), «Кіра і таємниця бублика» (Л.: Видавництво Старого Лева, 2009);
Ґустав Майрінк «Ґолем» (К.: Український письменник, 2011)
з норвезької[ред. • ред. код]
К. Ербек «Випробувальний термін» (К.: Веселка, 1987);
Ю. Ґордер «Світ Софії» (Л.: Літопис, 1997), «У дзеркалі, в загадці…» (Л.: Літопис,1998), «Віта бревіс» (Л.: Літопис, 1998);
Т. Весос «Вибрані твори» (Л.: Літопис, 2000);
К. Гамсун «Вибрані твори» (Л.: Літопис, 2000);
підручник «Історія Норвегії» (Л.: Літопис, 2001);
Й. Ґальтунґ, А. Несс «Політична етика Ґанді» (Л.: Місіонер, 2001);
В. Генріксен «Королівське дзеркало» (Л.: Літопис, 2002), «Вибрані норвезькі новели» (Л.: Літопис, 2003);
Л. Ульманн «Поки ти заснеш» (Л.: Літопис, 2004);
Анне-Кат Вестлі «Мама, тато, восьмеро дітей, бабуся та вантажівка», «Бабуся і восьмеро дітей у лісі» (обидві: К.: Махаон, 2007), «Марта і бабуся, бабуся і Мортен» та «Маленька подяка від Антона» (обидві: К: Махаон, 2008)
«Замок у Піренеях» (Л.: Літопис, 2009);
Юстейн Ґордер «Помаранчева дівчинка» (Л.: Літопис, 2009), ISBN 9789667007340;
Б'єрнстьєрне Б'єрнсон «Норвезька сторона» (Л.: Піраміда, 2010);
Ніна Елізабет Ґрьонтведт «Привіт, це я! Не покидайте мене…» (Грані-Т, 2012);
Віґдіс Йорт «Йорґен+Анна=любов» (Л.: Видавництво Старого Лева, 2014);
Ніна Елізабет Ґрьонтведт «Абсолютно нецілована» (Л.: Видавництво Старого Лева, 2015);
Том Еґеланн «Таємниця катакомб» (Л.: Видавництво Старого Лева, 2015);
А. Аудгільд Сульберґ «Хто проти суперкрутих» (Л.: Видавництво Старого Лева, 2016);
А. Аудгільд Сульберґ «Суперкруті догралися» (Л.: Видавництво Старого Лева, 2017);
А. Аудгільд Сульберґ «Привиди проти суперкрутих» (Л.: Видавництво Старого Лева, 2017).
із шведської[ред. • ред. код]
А. Єнсен «Мазепа» (К.: Укр. письменник, 1993);
Т. Янсон «Вибрані твори» (Л.: Літопис, 2004);
Т. Янссон «Країна Мумі-тролів» (Л.: Видавництво Старого Лева, 2004. — Т.1; 2005. — Т.2, 3);
З. Топеліус «Казки» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2008);
Г. Мейнандер «Історія Фінляндії» (Л.: ЛА Піраміда, 2009);
Анна-Лєна Лаурен «У них щось негаразд з головою, у тих росіян» (Л.: Піраміда, 2011);
Анна-Лєна Лаурен «У горах всі рівні» (Л.: Піраміда, 2012);
Анна-Лена Лаурен «Невідома ціна свободи — демократичні революції у Грузії, Україні та Киргизії» (Л.: Піраміда, 2013), ISBN 978-966-441-287-9.
Т. Янссон «Літня книжка» (Л. : Видавництво Старого Лева, 2017).
Твори зарубіжних письменників у її перекладі друкувалися на сторінках часописів «Всесвіт», «Вітчизна», «Жовтень» (нині — «Дзвін»), «Жінка» (раніше — «Радянська жінка»), «Кур'єр Кривбасу», «Парадигма», «Літературний Львів» та ін.

Член Національної спілки письменників України.